Ця проблема авторських прав та інтелектуальної власності з електронними
бібліотеками в Україні 'неживе'! Всі відвертаються, або тихенько
відмовчуються.
По крайній мірі, я знайшов, буквально пару актуальних публікацій
з даної проблеми. А проблема є, і немаленька.
По-перше:
в одній із статей із оглядів, прочитав приблизно таке-
"Звичайна бібліотека купує книжку і видає кому хоче, скільки хоче,
як хоче та безкоштовно. Коли книгу гублять або не повертають,
покарання просте - принести інші книги на суму, яка завжди перевищує
початкову вартість загубленої книги або готівку, при цьому автор
загубленої книги не отримує зиску з такої спекуляції.
А коли я купляю книжку, відскановую, вичитую, організовую та розміщаю
в інтернеті на сайті, автор чомусь вимагає її зняти з сайту."
Другий момент:
як правило на книжках стоїть термін реєстрації Copyright
та термін його дії, по завершенні, такі права стають "Public domain"-
приблизний переклад "Загальна власність". Чому зараз ніхто не
платить авторам винаходів (чи їх спадкоємцям), наприклад за
Туалетний папір, Зубну щітку, Порох, Вогнепальну зброю...???
Те, що видавництва хочуть мати права, так довго, як їм вигідно, не
означає, що Copyright 1999, діє в 2000. Для цього необхідно
крім договору з автором, державна "ліцензія" на володіння прав
"об`єктом" інтелектуальної чи авторської власності саме в цьому
році з конкретним терміном дії, і саме для цього конкретного
"об`єкту"(а це "не копійки", і час потрібен)!
Інша справа сам автор. Щоб офіційно довести свої права, він подає
"заявку на державну реєстрацію прав автора (ПА) на твори науки,
літератури і мистецтва" І отримує в замін "папірчик", який має
юридичну силу. Немає "папірчика", суд не встановлює авторського права
на основі інших документів!
Отже, однієї усної вимоги зняти книжку з сайту, з Юридичної
точки зору "маловато будет"
Третій момент:
"презумпція невинності", я знав що необхідно отримати дозвіл від
автора, але поки контакт з автором відсутній (тривають пошуки автора)
я не маю, за що відповідати, адже я готовий виконати блокування даних,
за умов, коли особа мені доведе своє авторське право саме на цей твір.
На юридичні й технічні процедури оформлення, можуть іти місяці.
Це процес.
За Українським законодавством тільки письмова згода автора на
публікацію даних має силу - всі інші, ні (на 27.01.05 такі дані мені
повідомили з Електронної бібліотеки "Кримінальне право"
https://www.crime.direx.org/e-library/e-library_main_ukr.htm).
А національна бібліотека та спеціалізовані бібліотеки можуть
нам пред`явити усі авторські угоди на розміщені в них книги, особливо
ті які їм дістаються безкоштовно?
А щоб це не виглядало, що тільки в Україні таке, сходіть в інтернеті
на сайт компанії Microsoft і спробуйте викачати файл-шаблон
для Word-a, вам без підпису, в електронному варіанті запропонують
ліцензійну угоду де "...натискання клавіші 'так' ознчає, повну
відповідальність вас перед законом за цей файл..."
Виходить, за кордоном теж ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ, з однієї сторони,
програми компанії тільки за гроші і обов`язково з сертифікатом
на папері, з іншої - заради популяризації "своїх програм" -
сертифікація без паперу, але відповідає не компанія, що віддала
дані,а той хто їх отримав. І це компанія з міжнародним визнанням
і одночасно претензіями про порушення її права!?
А думаєте, щось інше у Бібліотеці конгресу США...
Отже правовий прецедент наявний. Цікаво, коли ж вже на це звернуть
увагу у Державі законотворці. І щоб голос мій був гучнішим і
звучав в МАСІ голосів, а не один, запрошую обговорити це питання
у форумі,а власникам Нет-Бібліотек відвідати
сторінку К Е Б У
Це не реклама!!! Я хочу зробити, щоб було краще - давайте
робити це разом.
"Під лежачий камінь, вода не тече"
Українське народне прислів`я
| 27.01.2005 00:11 |
Роман Сухінський |
P.S. Згідний з думкою, що "Найкраща порада нет-бібліотекам зараз,
не щезати з інтернет простору" - як можете але живіть
| Огляд |Продовження далі
